Психологічні аспекти комунікації між учителем та учнем в дистанційному навчанні

Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі.

ФУНКЦІЇ педагогічного спілкування

• пізнання особистості

• обмін інформацією

• організація діяльності

• обмін соціальними ролями

• співпереживання

• самоствердження

Комунікативні позиції вчителя:

• Позиція «над»

У ній активним суб'єктом спілкування виступає вчитель, який проявляє ініціативу, керує, контролює, планує ситуацію, реалізуючи свої цілі.

• Позиція «на рівних»

Відбувається спілкування двох рівних партнерів, при якому вони обидва виявляють ініціативу і активність, намагаються враховувати цілі та інтереси один одного, вступають у відносини взаємозалежності.

• Позиція «під»

Учитель займає підлегле становище по відношенню до партнера зі спілкування.

Складністю дистанційного навчання є не тільки стимулювання учнів до внутрішньої роботи, а й можливість розгортання діалогу, який дозволяє учням висловлювати найрізноманітніші пропозиції. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання.

Діалог між учителями й учнями є важливим у ході як письмового, так і усного онлайн-спілкування. При цьому необхідно, щоб учень чи учениця отримували якісний зворотний зв’язок, це додатковий стимул та мотивація. При роботі в групі або спільноті вчителю/вчительці необхідно створювати для окремого учня або учениці ситуації успіху поруч з однолітками.

Водночас певні педагогічні прийоми можуть спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання, якщо вчитель/ка:

• заохочуватиме і хвалитиме дітей, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально;

• даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо дитина виконала завдання лише до половини, вчитель/ка дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково);

• даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково;

• даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло — звернутися за роз’ясненнями до вчителя/вчительки;

• даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей.

Спілкування на основі дружнього ставлення

Спілкування на основі високих професійних настанов педагога, його ставлення до педагогічної діяльності в цілому.

Передбачає захопленість спільною справою. Педагог виконує роль наставника, старшого товариша, учасника спільної навчальної діяльності.

Однак при цьому слід уникати панібратства.

Особливо це стосується молодих педагогів, які не бажають потрапити в конфліктні ситуації.

Професійно значущі особистісні якості вчителя для ефективного педагогічного спілкування

• здатність емоційної емпатії і розуміння людей;

• гнучкість, оперативно-творче мислення;

• інтерес до людей і роботи з ними, наявність потреби і умінь спілкування;

• вміння відчувати і підтримувати зворотний зв’язок у спілкуванні;

• вміння управляти собою;

• здатність до спонтанної комунікації;

• вміння прогнозувати можливі педагогічні ситуації;

• хороші вербальні здібності;

• володіння мистецтвом педагогічних переживань;

• здатність до педагогічної імпровізації.